Затверджено
наказом Держфінмоніторингу України
від 24 листопада 2008 року № 237
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо здійснення професійними учасниками
ринку цінних паперів внутрішнього фінансового моніторингу
з використанням критеріїв ризику
І. Загальні положення.
1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (далі – Закон), наказу Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України від 24.04.2003 № 40 „Про затвердження вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму”, з урахуванням Сорока та Дев’яти спеціальних рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), стандартів Базельського комітету банківського нагляду та Директиви 2005/60/ЄС Європейського парламенту та Ради Європи про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.
Ці Методичні рекомендації розроблені з метою надання роз’яснень та допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу – професійним учасникам ринку цінних паперів (далі – СПФМ) щодо здійснення внутрішнього фінансового моніторингу з використанням критеріїв ризику, що включає запровадження системи аналізу діяльності СПФМ для визначення ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в СПФМ та їх оцінювання.
2. У цих рекомендаціях терміни вживаються в такому значенні:
Категорія – група осіб, продуктів, країн, які мають певні спільні ознаки.
Критерій ризику – мірило оцінки ризику, яке базується на ознаках, покладених у класифікацію ризиків.
Ознака ризику – показники, за якими можна визначити ризик.
Оцінка ризику (ступінь ризику) - вимірює рівень вірогідності відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (дуже високий, високий, середній, низький).
Ризики – небезпека (загроза, уразливі місця) в діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму.
Управління ризиками – цілеспрямований вплив СПФМ на ризики, який полягає у визначенні, оцінці та розробці і впровадженні заходів, направлених на їх зменшення.
4. Внутрішній фінансовий моніторинг з використанням критеріїв ризику полягає у здійсненні СПФМ заходів, спрямованих на запобігання легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму, а саме:
визначення та класифікація ризиків;
оцінка СПФМ ризику з урахуванням визначених категорій;
розробка заходів, спрямованих на зменшення ризиків та включення їх до правил здійснення СПФМ внутрішнього фінансового моніторингу для застосування в роботі;
перегляд ризиків та критеріїв їх оцінювання.
5. Здійснення внутрішнього фінансового моніторингу з використанням критеріїв ризику повинно стосуватись в цілому СПФМ, включаючи його представництва, філії та інші відокремлені підрозділи. Процедури вивчення клієнтів та їх операцій в СПФМ повинні бути уніфікованими, а його відокремлені структурні підрозділи повинні забезпечити постійну взаємодію у частині інформування один одного про виявлені та встановлені ознаки ризику та їх оцінку.
ІІ. Ідентифікація осіб.
6. Одним з ключових елементів здійснення СПФМ внутрішнього фінансового моніторингу з використанням критеріїв ризику є поглиблена ідентифікація клієнтів. Процедура ідентифікації передбачена, зокрема, Законами України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» і «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; Вимогами до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, затвердженими наказом Держфінмоніторингу України від 24.04.2003 № 40; Положенням про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.10.2005 № 538; Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Національного банку України від 14.05.2003 № 189.
7. Для визначення ризиків предметом дослідження СПФМ є безпосередньо клієнт; особи, уповноважені діяти від його імені; його засновники та вигодоодержувачі, а також фінансові операції, що здійснює чи має намір здійснити клієнт. З метою визначення ризиків СПФМ здійснює наступні заходи:
- ідентифікацію вищезазначених осіб;
- з’ясування інформації про їх ділову репутацію, фінансовий стан, мету, обсяг та період здійснюваних ним фінансових операцій тощо.
8. Запровадження оцінки ризику базується на визначенні ознак розпізнавання ризику, яке тісно пов’язане з клієнтами та їх операціями. В рамках заходів внутрішнього фінансового моніторингу, СПФМ слід забезпечити проведення наступних процедур.
8.1. Ідентифікація кожного клієнта, а саме:
- особи, яка здійснює фінансову операцію, що згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» підлягає фінансовому моніторингу;
- особи, яка відкриває рахунок та/або укладають договори про надання фінансових послуг;
- особи, уповноваженої діяти від імені клієнта;
- особи, яка є вигодоодержувачем;
- особи, від імені якої здійснюється фінансова операція, у разі коли у СПФМ виникає сумнів стосовно того, що ця особа виступає не від власного імені.
СПФМ надає фінансові послуги лише після здійснення ідентифікації особи клієнта та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
У разі виникнення сумніву щодо достовірності відомостей або документів, наданих клієнтом СПФМ вживає заходів щодо перевірки наданих клієнтом відомостей і документів.
Для ідентифікації і вжиття заходів, передбачених законодавством для підтвердження особи клієнта - юридичної особи та для забезпечення спроможності фінансової установи виконувати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер, фінансова установа має право витребувати передбачену законодавством інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи та її керівників, у органів державної влади, які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації з інших джерел.
СПФМ ідентифікує юридичну особу на підставі оригіналів або належним чином завірених копій наступних документів:
для резидентів - найменування, юридична адреса, документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.
для нерезидентів - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку. Суб'єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідчене нотаріально реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.
Для ідентифікації клієнта - фізичної особи та вжиття заходів, передбачених законодавством для підтвердження його особи, фінансова установа має право витребувати інформацію про нього у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер.
СПФМ ідентифікує фізичну особу на підставі оригіналів або належним чином завірених копій наступних документів:
для резидентів - прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
для нерезидентів - прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування.
8.2. Ідентифікація та перевірка особи власника.
Для ідентифікації клієнта - юридичної особи фінансова установа має ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають на неї прямий або опосередкований вплив та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі, якщо юридична особа є господарським товариством, фінансова установа має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі.
Під істотною участю розуміється пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами, володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. При цьому, рекомендуємо розмір істотної участі визначати у 10% і більше відсотків статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи.
Під час вивчення установчих документів та документів, що підтверджують державну реєстрацію юридичної особи, слід приділяти особливу увагу:
- правильності їх оформлення (враховуючи всі зареєстровані зміни);
- видам діяльності та операціям, які проводить клієнт;
- складу засновників юридичної особи та пов’язаних з нею осіб;
- структурі органів управління юридичної особи та їх повноваженням;
- розміру зареєстрованого та сплаченого статутного фонду.
8.3. Формування уявлення про діяльність клієнта та умови її здійснення.
Інформацією про діяльність клієнта можуть бути відомості щодо: ділової репутації; фінансового стану; періоду діяльності та обсягу ділової активності; регулярності здійснення операцій, їх природи та рівня; а також, чи вживає він заходів з метою запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Під діловою репутацією розуміється інформація про особу, яка дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності, порядність особи та відповідність її діяльності вимогам закону. Збір інформації про ділову репутацію особи включає в себе аналіз інформації з відкритих джерел (засоби масової інформації, Internet), інформації від ділових партнерів свого клієнта тощо.
Отримана інформація про клієнта має за мету сформувати в СПФМ переконання в тому, що він має достовірну інформацію про клієнта та про види операцій, які клієнт може здійснити.
Довідково. Збираючи інформацію про своїх клієнтів, СПФМ можуть використовувати різні відкриті джерела інформації. Наприклад, це може бути Веб-сайт - http://www.world-check.com/ про реєстраційні дані політичних діячів. Дана інформаційна база: ідентифікує фізичних та юридичних осіб понад 230 країн та регіонів; створена на основі 140 000 відкритих джерел та оновлюється щоденно; відслідковує, напрями діяльності компаній та збирає інформацію про їх зв’язки з іншими організаціями та фізичними особами; містить посилання на публікації у ЗМІ стосовно осіб щодо яких проводиться пошук на сайті. Пошук проводиться або за назвою, або за номером паспорту. Використання інформаційної бази World Check та інших інформаційних джерел сприяє більш ефективному застосуванню принципу “знай свого клієнта” та належної перевірки клієнтів.
9. Для визначення критеріїв ризику професійні учасники ринку цінних паперів аналізують та використовують відомості про ідентифікацію клієнта, його власників, інформацію про діяльність клієнта та умови її здійснення.
Відповідно до видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, з метою визначення ризиків СПФМ, реалізуються наступні заходи.
9.1. СПФМ, які здійснюють діяльність з управління активами, повинні проводити ідентифікацію та вивчення клієнтів (їх уповноважених осіб, засновників та вигодоодержувачів) компанії з управління активами, з якими укладаються угоди в процесі здійснення ними діяльності з управління активами.
9.2. СПФМ, які здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерська та дилерська діяльність, діяльність з управління цінними паперами, андерайтинг), повинні проводити ідентифікацію та вивчення всіх юридичних осіб (їх уповноважених осіб, засновників, вигодоодержувачів) та фізичних осіб (їх уповноважених осіб та вигодоодержувачів), з якими торговець цінними паперами встановлює ділові стосунки.
9.3. СПФМ, які здійснюють депозитарну діяльність, зокрема, депозитарні установи, повинні здійснювати наступні заходи:
а) ідентифікацію та вивчення емітентів (їх уповноважених осіб, засновників, вигодоодержувачів):
зберігання цінних паперів яких здійснюється депозитарною установою;
обіг цінних паперів яких здійснюється депозитарною установою;
обслуговування операцій яких щодо випущенних цінних паперів здійснюється депозитарною установою.
б) ідентифікацію та вивчення юридичних осіб (їх уповноважених осіб, засновників, вигодоодержувачів) та фізичних осіб (їх уповноважених осіб та вигодоодержувачів) при здійсненні адміністративної операції з відкриття рахунку;
в) ідентифікацію (для депозитарія) депозитарних установ інших країн при встановленні кореспондентських відносин.
Довідково. При встановленні кореспондентських відносин з депозитарними установами інших країн, депозитарії вживають наступні заходи:
збір загальнодоступної інформації про установу-кореспондента для повного розуміння характеру її діяльності і визначення її репутації, у тому числі про наявність застосованих до установи санкцій та інших заходів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
оцінка заходів, які вживаються установою-кореспондентом для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
одержання дозволу керівника депозитарію на встановлення кореспондентських відносин з депозитарними установами інших країн.
9.4. СПФМ, які здійснюють депозитарну діяльність, а саме діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, повинні здійснювати наступні заходи:
а) ідентифікацію та вивчення емітентів (їх уповноважених осіб, засновників, вигодоодержувачів), ведення реєстру цінних паперів яких вони здійснюють;
б) ідентифікацію та вивчення юридичних осіб (їх уповноважених осіб, засновників, вигодоодержувачів) та фізичних осіб (їх уповноважених осіб та вигодоодержувачів) при здійсненні адміністративної операції з відкриття рахунку.
9.5. СПФМ, які здійснюють діяльність з організації торгівлі цінними паперами, повинні здійснювати наступні заходи:
а) ідентифікацію та вивчення членів фондової біржі (їх уповноважених осіб, засновників, вигодоодержувачів);
б) ідентифікацію та вивчення клієнтів членів фондової біржі;
в) ідентифікацію та вивчення емітентів угоди щодо цінних паперів яких укладаються на фондовій біржі.
ІІ. Класифікації ознак ризиків за категоріями.
10. Оцінювання ризику повинно здійснюватись СПФМ до та під час встановлення ділових відносин з клієнтом. Водночас, для деяких категорій клієнтів ризик може бути оцінений лише після здійснення клієнтом операції, або під час відслідковування операцій клієнта за певний проміжок часу.
11. Категорія ризику визначається групуванням певних ознак ризику, які можливо класифікувати наступним чином:
- загроза країн;
- тип клієнта;
- вид продуктів (фінансові операції та фінансові інструменти).
Ризики можуть бути оцінені за допомогою різних критеріїв. Основні ознаки таких категорій ризику, як „загроза країн”, „тип клієнта” і „вид продуктів (товарів, фінансових інструментів та послуг)”, можуть бути основою для формування критеріїв ризику. При цьому до критеріїв ризику може бути віднесена, як одна окрема ознака, так і сукупність декількох ознак ризику із різних категорій ризику. Враховуючи специфіку та особливості професійної діяльності на ринку цінних паперів, під категорією „вид продуктів” розуміється тип фінансової операції та/або вид цінних паперів, або інших активів, які є предметом фінансової операції.
11.1. Загроза країн.
Загального визначення, які саме країни світу можуть становити підвищений ризик, на даний час не існує. Проте, знання країни походження клієнта, або країни, в якій клієнт має намір здійснювати свою діяльність, з урахуванням інших ознак ризику, може бути корисним при визначенні рівня ризику клієнтів та фінансових операцій.
Ознаки, які свідчать про те, що загрози країни становлять підвищений рівень ризику (дуже високий, високий), включають країни (території), про які відомо, що вони:
- не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- не виконують рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
- є офшорними зонами;
- не беруть участь в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
- мають значний рівень корупції та злочинності (за встановленими рейтингами);
- мають законодавство, яке не передбачає розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій, у тому числі, компетентним органам;
- є країнами, у яких відбуваються військові дії;
- є виробниками та/або постачальниками наркотичних речовин;
- є постачальниками зброї та/або є виробниками, дилерами або посередниками у торгівлі зброєю;
- є країнами, до яких ООН застосовуються санкції чи накладаються ембарго;
- на державному рівні підтримують терористичні (екстремістські) рухи.
11.2. Тип клієнта.
В основу класифікації осіб, які характеризуються підвищеним ступенем ризику, можуть бути покладені їх типи. До клієнтів, чия діяльність може становити підвищений рівень ризику, повинні включатись, зокрема, наступні типи осіб, які:
- є (були) політичними діячами, або пов’язаними з ними особами;
Політичні діячі – вищі посадові особи держав, які забезпечують формування та реалізацію державної політики, зокрема глави держав та урядів, керівники центральних органів державної влади, особи які є керівниками політичних партій, керівники державних підприємств (організацій), що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Пов’язаними з політичними діячами особами є члени сім’ї та інші близькі родичі політичних діячів (чоловік або дружина; діти або їхні чоловіки чи дружини; батьки; брати та сестри; бабусі та дідусі; онуки) та найближчі партнери.
- є клієнтами - нерезиденти;
- є клієнтами, які працюють тільки через представників;
- є новими клієнтами, період діяльності яких не перевищує трьох місяців з дня їх державної реєстрації;
- є неприбутковим організаціями (крім організацій, що діють під егідою відомих міжнародних організацій);
- не є фінансовими установами, але займаються грошовими переказами, операціями з оплати чеків готівкою тощо;
- є гральними закладами (казино, тоталізатори та інші);
- є юридичні особи, що проводять будь-які лотереї;
- є особами, які не мають великого обороту коштів, але оперують значною кількістю готівки;
- є особами, які здійснюють посередницьку та представницьку діяльність діючи від імені своїх клієнтів;
- є особами, які мають організацію або відносини, структура та природа яких ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодоодержувача;
- є акціонерними товариствми, які здійснили випуск цінних паперів на пред’явника;
- є виробниками та/або продавцями зброї;
- є особами, які включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, що формується та затверджується Держфінмоніторингом України;
- є фізичними особами, вік та/або фізичний стан яких може свідчити про неможливість активної підприємницької діяльності. Наприклад, це особи, молодші 22 років та старші 75 років;
- є клієнтами, щодо яких існують сумніви у достовірності поданих ними документів, або раніше поданих ідентифікаційних даних;
- є контрагентами клієнтів, які є резидентами країн, що становлять підвищений ступінь ризику (високий або дуже високий);
- є контрагентами клієнтів, які є туроператорами та/або надають готельні послуги;
- є емітентами цінних паперів, які мають високу оцінку ризику (класу) емітента (Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затверджене Правлінням Національного банку України від 02.02.2007 № 31).
11.3. Вид продуктів (фінансові операції та/або фінансові інструменти).
Загальна оцінка ризиків повинна включати, зокрема, ризики, які становлять товари чи послуги, що пропонує професійний учасник ринку цінних паперів, та форми оплати за них.
Процес визначення ризику, пов’язаного з продуктами, може включати такі ознаки:
- складні, незвично великі операції;
- фінансові операції, які не відповідають діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами цієї особи;
- фінансові операції з незвичними схемами здійснення;
- операції, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
- операції, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених Законом;
- фінансові операції з цінними паперами на пред’явника, не розміщеними в депозитарії;
- набуття права власності на пакет цінних паперів, сумарна номінальна вартість яких перевищує 80 000 гривень, за договорами дарування або міни;
- операції з векселями, у тому числі з індосаментом на пред’явника або бланковим індосаментом;
- регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо дана особа не виступає емітентом або отримувачем коштів за цими векселями та не має ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів;
- операції з цінними паперами з розрахунками готівкою на значну суму;
- купівля-продаж без участі торговця цінними паперами пакета цінних паперів, сумарна вартість якого дорівнює чи перевищує 80 000 гривень;
- проведення фінансових операцій по внесенню до статутних фондів господарських товариств цінних паперів у розмірах, що перевищують 50 % статутного фонду підприємства, що реєструється;
- купівля особами-резидентами за договорами доручення пакетів акцій (неліквідних) українських суб'єктів підприємницької діяльності у фірм-нерезидентів за цінами, значно вищими їх ринкової вартості;
- регулярні операції з купівлі з подальшим продажем цінних паперів, що не мають котирування і не обертаються вільно на організованому ринку цінних паперів, за умови, що прибуток від реалізації цінних паперів спрямований на придбання високоліквідних цінних паперів, що вільно обертаються на організованому ринку;
- одночасне виставляння клієнтом доручень на купівлю і продаж цінних паперів й інших фінансових інструментів за цінами, що мають помітне відхилення від поточних ринкових цін за аналогічними угодами;
- регулярне та циклічне здійснення фінансових операцій з купівлі-продажу активів без фактичної поставки активів між учасниками операції.
12. Професійним учасникам ринку цінних паперів при визначенні рівня ризику рекомендуємо здійснювати аналіз фінансових операцій також за ознаками, які враховують специфіку та особливості професійної діяльності на ринку цінних паперів.
12.1. СПФМ, які здійснюють діяльність з управління активами, повинні проводити аналіз всіх фінансових операцій, які компанія з управління активами здійснює, або здійснення яких забезпечує.
12.2. СПФМ, які здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерська та дилерська діяльність, діяльність з управління цінними паперами, андерайтинг) повинні проводити аналіз всіх фінансових операцій, які торговець цінними паперами здійснює, або здійснення яких забезпечує.
Довідково. Торговці цінними паперами, зокрема, при здійсненні брокерської діяльності, яка залежить від комісійної винагороди, повинні більше уваги звертати на процедуру ідентифікації осіб, з якими вони встановлюють ділові відносини, перевіряти ділову репутацію клієнтів та/або джерела походження їх коштів.
При укладанні торговцями цінними паперами договорів доручення або договорів на брокерське обслуговування виникає ситуація, коли торговець цінними паперами на день укладення договору купівлі-продажу на виконання договору доручення або разового замовлення не має інформації щодо того, яким чином будуть здійснюватися розрахунки за цінні папери. Це стосується клієнтів – фізичних осіб, серед яких більша частина не має відкритого рахунку в банківській установі. Таким чином, коли клієнтом торговця цінними паперами є фізична особа, існує велика вірогідність того, що розрахунки за цінні папери будуть здійснюватися готівкою, а розрахунки готівкою на значну суму можуть мати високий ризик відмивання коштів.
При укладанні угод, рекомендується звертати увагу на предмет угоди (фінансові інструменти), оскільки це можуть бути акції неіснуючих акціонерних товариств, акції емітентів, випуски яких скасовано або зупинено, акції підприємств-банкрутів, акції, які не обертаються на біржовому ринку. А у разі здійснення андерайтингової діяльності - звертати увагу на формування такими акціями статутних фондів акціонерних товариств.
Предметом фінансової операції може бути вексель, ризик використання якого в схемах відмивання коштів на ринку цінних паперів має підвищений рівень. При цьому, це можуть бути необов’язково векселі з бланковим індосаментом. Сама природа векселя, а також те, що випуск векселів не реєструється жодним державним органом та не реєструється перехід права вимоги за векселем, вже дає можливість відносити всі операції з векселями до підвищеного (високого або дуже високого) рівня ризику. Таким чином, дуже суттєвим для торговця цінними паперами є з’ясування способу передачі векселя та ідентифікація осіб, які його передавали, а також, у разі можливості, з’ясуванти інформацію про те, чи дійсно за даний вексель поставлялись товари, виконувалась робота, надавались послуги.
12.3. СПФМ, які здійснюють депозитарну діяльність,зокрема, депозитарні установи, повинні проводити аналіз облікових операцій (списання, зарахування, переказ та переміщення) щодо цінних паперів.
Довідково. Рекомендуємо звернути увагу на:
- облікові операції, які відображають зміну місця знаходження (зберігання) певної кількості депозитарних активів (переміщення), а саме: частоту таких операцій з цінними паперами одного і того емітента, та які належать одній і тій самій особі(для депозитарія);
- операції по розміщенню цінних паперів акціонерного товариства при додатковій емісії, у разі коли засновниками товариства є фізичні особи, які володіють 25% та більше статутного капіталу товариства, а між державною реєстрацією товариства та прийняттям рішення про додаткову емісію не сплив дванадцятимісячний строк.
12.4. СПФМ, які здійснюють депозитарну діяльність, а саме діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, повинні проводити аналіз операцій фінансових операцій, наслідком яких є перереєстрація права власності на цінні папери емітентів.
Довідково. Рекомендуємо звертати увагу на операції по розміщенню цінних паперів акціонерного товариства при додатковій емісії, у разі коли засновниками товариства є фізичні особи, які володіють 25% та більше статутного капіталу товариства, а між державною реєстрацією товариства та прийняттям рішення про додаткову емісію не сплив дванадцятимісячний строк.
Рекомендуємо приділяти підвищену увагу документам на перереєстрацію права власності на цінні папери, які надходять до реєстратора поштою, і в яких можуть використовуватися фіктивні документи.
12.5. СПФМ, які здійснюють діяльність з організації торгівлі цінними паперами, повинні аналізувати угоди укладені на фондовій біржі.
Довідково. Рекомендуємо звертати увагу на:
- угоди щодо цінних паперів, які допущені до торгів на фондовій біржі без внесення до біржового реєстру (позалістингові цінні папери);
- учасників торгів, що під час торгів вчиняють певні дії, які можна охарактеризувати, як намагання створити оманливу уяву активної торгівлі для підняття або зниження цін з метою спонукання інших учасників торгів до купівлі або продажу цінних паперів за цінами, які не відповідають їхнім ринковим значенням (маніпулювання).
13. Всім професійним учасникам ринку цінних паперів незалежно від виду професійної діяльності, крім зазначених ознак за категоріями ризику та ознак, для окремих видів професійної діяльності, рекомендується також звертати увагу на наступне.
13.1. При здійсненні ідентифікації осіб, та при оцінюванні ризику за категорією «загроза країн», суб’єктам первинного фінансового моніторингу рекомендується враховувати інформацію Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF) щодо таких країн, як Узбекистан, Іран, Пакістан, Туркменістан, Сан-Томе і Прінсіпі та Північна частина Кіпру. Згідно із заявами FATF від 28.02.2008 та від 17.10.2008, необхідно враховувати ризики, які виникають внаслідок недоліків режиму боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в зазначених країнах.
13.2. Враховуючи високі ризики використання мережі Інтернет, з метою відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму, рекомендуємо професійним учасникам ринку цінних паперів при здійсненні внутрішнього фінансового моніторингу враховувати також і ризики використання клієнтами мережі Інтернет, а саме:
- застосовувати заходи з додаткової перевірки клієнта, якщо під час встановлення ділових відносин з клієнтом з’ясовується, що він має наміри використовувати Інтернет-банкінг, надавати розпорядження, разові замовлення, інші документи з використанням мережі Інтернет;
- якщо під час здійснення операцій клієнтом використовуються електронні документи, рекомендується обов’язково перевіряти наявність всіх необхідних реквізитів, встановлених законодавством або договором, засвідчення електронним підписом тощо;
- при укладанні договора на обслуговування рекомендується включати пункти щодо визначення основного та додаткового каналу зворотнього зв’язку, надання додаткової (альтернативної) адреси поштової скриньки клієнта в мережі Інтернет, та/або номерів факсу чи телефону такого клієнта.
Особливу увагу слід приділяти фінансовим операціям у випадках:
- зміни характеру операцій, що проводяться з використанням мережі Інтернет;
- зміни контрагентів за такими операціями;
- проведення однотипних операцій, які не мають очевидного економічного сенсу, з одними і тими ж контрагентами.
13.3. В сучасних умовах у багатьох схемах відмивання „брудних” коштів використовуються фіктивні підприємства. Тобто, всі операції з цінними паперами підприємств з ознаками фіктивності або фінансові операції, стороною яких є підприємство з ознаками фіктивності, мають підвищений рівень ризику.
Тому, встановлюючи ділові стосунки з клієнтами-юридичними особами, або, укладаючи угоди щодо цінних паперів товариств, рекомендуємо враховувати ознаки, якими може характеризуватися фіктивне підприємство:
- реєстрація підприємства на осіб, які померли, перебувають у місцях позбавлення волі, втратили свої паспорти, виїхали на постійне місце проживання в іншу країну;
- реєстрація на підставних осіб (незаможні верстви населення, безробітні, студенти);
- відсутність відомостей про здійснення компанією (у країні реєстрації) реальної діяльності, як господарюючого суб’єкта;
- неможливість визначити фізичне місцезнаходження співробітників компанії та/або директорів (довірених осіб, представників) або характеру діяльності підприємства;
- поєднання в одній особі функцій засновника, керівника й головного бухгалтера компанії;
- перекуплене підприємство, покупцями якого є, як правило особи, які зазначені вище;
- мають невеликий статутний фонд;
- невідповідність чисельності та складу трудового колективу (директор, головний бухгалтер і два-три додаткових працівники) спектру наданих за укладеними договорами послуг та виконаних робіт, які передбачають наявність значної кількості працівників, що мають спеціальну освіту;
- засновниками є особи, що проживають в іншому регіоні, який не збігається з місцем реєстрації юридичної особи;
- акціонерні товариства, випуск акцій яких не зареєстровано в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- товариство не стоїть на обліку у податкових органах;
- відсутність необхідних для здійснення статутної діяльності виробничих, складських та офісних приміщень, а також засобів виробництва.
ІІI. Ризик персоналу
14. Суттєвими чинниками ефективного управління ризиками є високий професійний рівень керівництва і комплектація СПФМ відповідним персоналом. Таким чином, з метою зменшення ризиків персоналу, в СПФМ необхідно розробити і запровадити заходи внутрішнього контролю, які забезпечували б належне дотримання вимог законодавства і нормативно-правових актів, виконання договірних та інших зобов’язань, дотримання відповідної ділової поведінки.
15. П’ятнадцята рекомендація FATF зазначає, що фінансові установи мають запровадити процедури контролю з боку керівництва, а також адекватні процедури перевірки персоналу, що приймається на роботу на предмет відповідальності існуючим вимогам. Тобто, на рівні СПФМ, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами, повинні бути розроблені вимоги до посадових осіб, до повноважень яких відносяться питання здійснення внутрішнього фінансового моніторингу. Ці вимоги повинні включати рівень освіти, кваліфікаційні та професійні вимоги, вимоги до навичок і вмінь, а також можливість займати дану посаду конкретною особою.
16. В програмах здійснення фінансового моніторингу повинні передбачатись можливості керівника СПФМ та відповідального працівника здійснювати перевірки інших працівників СПФМ на предмет їх відповідності визначеним вимогам.
Крім того, відповідальний працівник в програмах навчання повинен передбачати:
- загальну підготовку персоналу з методів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму та методів управління ризиками;
- вдосконалення процедур ідентифікації та вивчення клієнта;
- практичне застосування застережних заходів для зменшення ризику;
- засвоєння способів оцінювання ризику;
- вивчення та врахування змін до законодавства.
17. В СПФМ слід запровадити системне навчання працівників з питань оцінки рівня ризику клієнтів та їх фінансових операцій, а також реалізацію застережних заходів, направлених на його зниження. Крім цього, працівники суб’єкта, які задіяні у виконанні заходів щодо фінансового моніторингу, повинні на практиці вміти застосовувати отримані знання з оцінки ризиків, з урахуванням встановлених критеріїв ризику.
Контроль за знаннями, вміннями та навичками працівників СПФМ покладається на відповідального працівника.
ІV. Оцінка ризику та розробка заходів, спрямованих на зменшення ризиків.
18. Методичними рекомендаціями суб’єктам первинного фінансового моніторингу «Управління ризиками щодо відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму», затвердженими наказом Держфінмоніторингу України від 04.06.2008 №157 запропоновано використовувати СПФМ чотири рівня ризику – низький, середній, високий та дуже високий. Для того, щоб визначити який рівень ризику існує в СПФМ, їм необхідно проаналізувати наявні відомості про клієнтів та їх діяльність, розподілити їх за визначеними ознаками та критеріями ризику.
Слід зазначити, що в залежності від виду професійної діяльності та певних обставин, СПФМ самостійно визначає критерії оцінювання ризику. При визначенні критеріїв для оцінки ризику, СПФМ необхідно враховувати всі обставини, пов’язані з клієнтом та фінансовими операціями. Так, оцінка за обраним критерієм, що складається з однієї ознаки певної категорії може мати низький рівень ризику. Проте, якщо до критерію для цих типів клієнтів віднесено декілька ознак, то в комплексі вони можуть дати підвищений рівень ризику.
19. Вибір застосування заходів зі зменшення ризиків залежить від розміру професійного учасника ринку цінних паперів та рівня ризику клієнтів цього суб’єкта та їх операцій. Тобто, не всі клієнти СПФМ будуть підпадати під однаковий моніторинг, тому і заходи зі зменшення ризику в кожному випадку повинні обиратися індивідуально.
20. Заходи, що застосовуються до клієнтів з підвищеним ризиком, можуть включати, зокрема:
- детальну перевірку наданих клієнтом ідентифікаційних даних;
- запровадження вимог щодо подання клієнтом більш широкого переліку документів для встановлення ділових відносин;
- встановлення можливості здійснення клієнтом дій по легалізації злочинних доходів;
- розробка заходів щодо запобігання, протидії і мінімізації виявлених наслідків (зменшення ризиків);
- розширення переліку ознак ризику, з урахуванням специфіки діяльності СПФМ.
21. З метою управління ризиками СПФМ повинен, використовуючи принцип «знай свого клієнта» та реалізуючи заходи «належної обачливості щодо клієнта», проводити належну ідентифікацію, вивчення клієнта та постійний моніторинг його фінансових операцій, а також вживати заходів щодо своєчасного виявлення, реєстрації та інформування Держфінмоніторингу України про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу.
22. Розробка СПФМ додаткових застережних заходів до клієнтів з підвищеним ступенем ризику, направлених на його зменшення, передбачає:
- встановлення вимог надання клієнтом додаткових документів для його ідентифікації - інших ніж ті, що передбачені для клієнтів з низьким ступенем ризику (це може бути інформація про наявність зобов’язань фінансового характеру, про кількість осіб, які знаходяться на утриманні у клієнта-фізичної особи; інформація про місце роботи клієнта-фізичної особи; чисельність працівників юридичної особи; інформація про взяття на облік податковими органами клієнта-юридичної особи тощо);
- встановлення мети та характеру ділових відносин з клієнтом;
- перевірку особи клієнта та осіб, які володіють, контролюють або спрямовують діяльність цих клієнтів;
- збір достатньої інформації про таких клієнтів, їх репутацію, наявність судового рішення за фактами порушень у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму щодо цієї особи;
- вжиття заходів для з’ясовування джерел походження коштів клієнта (це може бути довідка з місця роботи про заробітну плату за останній рік для фізичних осіб, звіт про фінансові результати за останній звітній період для юридичної особи);
- оцінювання ефективності заходів контролю, що здійснюється клієнтом-нерезидентом у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів та фінансуванню тероризму;
- моніторинг та оновлення на постійній основі інформації про суть діяльності клієнта та його фінансовий стан;
- проведення моніторингу фінансових операцій клієнта певний проміжок часу;
- аналіз відповідності фінансових операцій клієнта наявній інформації про суть його діяльності та його фінансовий стан;
- забезпечення здійснення першого безпосереднього контакту з клієнтом;
- надання письмового дозволу керівництва на встановлення ділових стосунків з клієнтами з високим рівнем ризику;
- вивчення підстав та мети укладання угод на проведення фінансових операцій, що не мають явної економічної мети;
- зупинення проведення фінансової операції клієнта;
- постійне здійснення посиленого моніторингу операцій клієнта;
- відмова від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом.
В рамках вжиття додаткових застережних заходів щодо клієнтів, СПФМ може запровадити власний опитувальник, який пропонується клієнту для заповнення.
23. В правилах здійснення внутрішнього фінансового моніторингу СПФМ відображає:
- категорії, за якими буде здійснюватися оцінка ризику;
- ознаки за кожною категорією;
- критерії ризику, з урахуванням специфіки та напрямків професійної діяльності на ринку цінних паперів;
- застережні заходи, які СПФМ буде вживати у відношенні клієнтів з підвищеним рівнем ризику, з метою зменшення ризику;
- процедури щодо перегляду ризиків та критеріїв їх оцінювання.
24. СПФМ уточнює інформацію по ідентифікації клієнтів не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється суб’єктом як підвищений. Стосовно інших клієнтів уточнення інформації по ідентифікації може здійснюватись не рідше одного разу на три роки.
Уточнення інформації по ідентифікації клієнта здійснюється СПФМ у разі:
- зміни власника істотної участі;
- зміни місцезнаходження (проживання) клієнта;
- внесення змін до установчих документів;
- закінчення строку дії наданих документів.
25. Якщо ризик проведення клієнтом операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється СПФМ як підвищений, СПФМ вживає додаткових заходів щодо перевірки інформації, наданої клієнтом.
26. СПФМ рекомендується періодично переглядати критерії оцінювання ризику. Даний перегляд здійснюється СПФМ з метою коригування критеріїв ризику та врахування змін, які відбулися в законодавстві про запобігання легалізації «брудних» коштів та фінансування тероризму, та в діяльності самого СПФМ.
Результати перегляду критеріїв оцінювання ризику повинні відображатись в правилах проведення СПФМ внутрішнього фінансового моніторингу.
Також, необхідно звертати увагу на те, що в СПФМ можуть виникнути певні обставини (новий клієнт, який є політичним діячем, або проживає в країни підвищеного ризику; новий фінансовий інструмент або нова схема фінансової операції тощо), які ще до закінчення строку, визначеному для уточнення інформації, можуть вплинути на рівень ризику та критерії його оцінювання.
Приклади оцінювання ризику.
Приклад 1.
На фондовій біржі, кілька учасників торгів між собою укладають угоди купівлі-продажу акцій. При цьому, дані угоди укладаються постійно протягом певного періоду часу, кожного дня, коли відбуваються торги. Ціна на акції поступово зростає.
Оцінюючи дану ситуацію фондова біржа приходить до висновку, що оскільки учасники торгів є членами біржі, пройшли процедуру ідентифікації та є резидентами, то ризик за категоріями „загроза країн” і „тип клієнта” низький.
Проте, оцінюючи ризик за категорією „вид продуктів”, фондова біржа визначає, що це цінні папери, які допущені до торгів на фондовій біржі без внесення до біржового реєстру (позалістингові цінні папери). Одразу зробити висновок про те, що операції з такими цінними паперами мають високий рівень ризику СПФМ не може. Але відслідковуючи певний період часу угоди щодо цих акцій та учасників торгів, які укладають з ними угоди, СПФМ з’ясовує що дані операції проводяться регулярно, при цьому настільки часто, що виникають підозри, що угоди з цими акціями укладаються, а фактична передача їх від одного учасника угоди до іншого не здійснюється. Крім цього, поступово збільшується ціна на акції, що може бути розцінено як маніпулювання на ринку цінних паперів.
Тобто, за сукупністю факторів, дані операції мають високий рівень ризику.
Таким чином, СПФМ для зменшення ризику необхідно здійснити додаткові заходи по ідентифікації клієнтів свого учасника (зібрати додаткову інформацію про його особу, репутацію, підстави та мету укладання угод). Також, за результатами відслідковування реалізації цих угод з’ясовано, що акції купують інші особи, які завдяки тому, що ціна на акції поступово зростає вважають їх перспективними цінними паперами.
У даному випадку зменшенню ризику сприяє також здійснення фондовою біржею моніторингу угод, що укладалися на цій біржі.
Приклад 2.
Реєстратор уклав угоду на ведення реєстру власників іменних цінних паперів з новоствореним акціонерним товариством, за актом прийому передачі отримав список акціонерів із зазначенням частки кожного акціонера і сформував систему реєстру. Згідно зі статутними документами, статутний капітал акціонерного товариства є мінімальним, а акціонерами товариства є дві фізичні особи, які володіють кожний по 50% статутного капіталу товариства.
Через короткий період акціонерне товариство оголосило про збільшення статутного капіталу, а ще через певний період часу до реєстратора було подано документи для проведення змін в системі реєстру, які стосуються збільшення статутного капіталу.
Акціонерне товариство, з яким реєстратор уклав угоду на ведення системи реєстру, є українським емітентом (резидентом). Ідентифікацію акціонерів товариства - фізичних осіб реєстратором було проведено при відкритті їм особових рахунків. При укладанні угоди з товариством на ведення системи реєстру та ідентифікації акціонерів ризик того, що емітовані акції можуть бути використаними з метою легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму за категоріям „загроза країн” та „типи клієнтів” є низький.
Але, після того, як дане акціонерне товариство в короткий термін після створення та державної реєстрації приймає рішення про збільшення статутного капіталу, операції з додатково емітованими акціями можуть мати ризикований характер. Це пов’язано з тим, що при створенні акціонерного товариства фінансовий стан засновників, як юридичних так і фізичних осіб, та їх спроможність внести певну суму до статутного капіталу перевіряється Реєстраційним органом, в той же час, при збільшенні статутного капіталу, спроможність осіб сплатити кошти за додатково випущені акції Реєстраційним органом вже не перевіряється.
Тобто, наявність коштів у засновників на етапі створення товариства підтверджується податковими деклараціями, тоді як на етапі збільшення статутного капіталу учасники можуть вносити будь-які кошти, в тому числі і ті, що отримані ними внаслідок шахрайських схем.
Враховуючи викладене, а також те, що кошти за додатково випущені акції можуть вноситися фізичною особою готівкою, дана обставина визначена реєстратором, як ознака критерію з підвищеним рівнем ризику. З метою зменшення ризику, реєстратор вживає додаткових заходів направлених на вивчення клієнта, збір інформації про учасників товариства, а також з’ясовує джерела походження їх коштів та аналізує документи на предмет наявності ознак фіктивного підприємництва.
Приклад 3.
До торговця цінними паперами вперше звернувся клієнт (юридична особа) з метою укласти договір комісії на придбання пакету простих іменних акцій ВАТ «Х». Номінальна вартість пакету, що планується придбати, 10 000,00 гривень. Згідно із договором-доручення даний пакет акцій торговцю цінними паперами необхідно придбати за ціною не більше 500 000,00 гривень. Розрахунки за цінні папери будуть здійснюватися у формі, визначеній в договорі купівлі-продажу.
З метою з’ясування рівня ризику, пов’язаного з клієнтом, СПФМ провів процедури ідентифікації, з’ясував мету та природу майбутніх стосунків.
При встановленні ділових стосунків з клієнтом торговцем цінними паперами було здійснено заходи по ідентифікації та перевірці клієнта, як такого, що укладає договір про надання фінансових послуг та особу, уповноважену діяти від імені зазначеного клієнта.
При проведенні ідентифікації торговцем цінними паперами було з’ясовано:
- місце реєстрації юридичної особи – Україна;
- місцезнаходження юридичної особи – м. Київ;
- період діяльності цієї юридичної особи - 2 роки;
- основний вид діяльності юридичної особи – торгівля комп’ютерною технікою;
- директор юридичної особи, згідно із наданими документами, вже досяг 77-річного віку.
Особою, уповноваженою діяти від імені клієнта є фізична особа, що має довіреність. За результатами ідентифікації особи, уповноваженої діяти від імені клієнта, з’ясовано наступне:
- особа є громадянином України;
- згідно із наданими документами має місце реєстрації в Кіровоградській області, є студентом, вік якого 20 років.
При аналізі мети фінансової операції, яку планується провести торговцем цінними паперами з’ясовано наступне:
- придбаваються прості іменні акції ВАТ «Х»;
- фінансова операція придбання цінних паперів не відповідає статутній діяльності юридичної особи;
- операція не має для клієнта очевидного економічного сенсу, оскільки цінні папери придбаваються за вартістю значно вище ринкової;
- розрахунки по даній операції можуть бути здійснені у готівковій формі.
Враховуючи визначену СПФМ інформацію щодо клієнта та фінансової операції, здійснення якої він повинен забезпечити, оцінити рівень ризику та застосувати відповідні заходи для його зменшення можна наступним чином.
|
Критерій |
Рівень ризику |
Заходи з управління ризиком | |
|
Категорія |
Ознаки ризику за категоріями, що є складовими критерію | ||
|
Загроза країн
|
Місце реєстрації клієнта (юридичної особи) - Україна |
Низький |
|
|
Тип клієнта
|
Торговець вперше вступає з клієнтом (юридичною особою) в ділові відносини. Період діяльності юридичної особи не перевищує трьох років
Вік директора юридичної особи свідчить про неможливість активної підприємницької діяльності
Встановлення ділових відносин через уповноважену особу
Особа, яка уповноважена діяти від імені клієнта є громадянином України, молодого віку.
Фінансова операція не відповідає статутній діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами
|
Високий
Високий
Середній
Високий
Високий
|
- вжити додаткові заходи по перевірці осіб, які володіють, контролюють та/або спрямовують діяльність юридичної особи; - направити запит до Держкомпідприємництва та державного реєстратора; - направити запит до ДПА.
- вжити додаткові заходи по ідентифікації директора юридичної особи – клієнта (запит до МВС з метою з’ясування питання чи не було судимості у директора юридичної особи – клієнта, чи не подавалась ним заява до органів МВС про втрату або крадіжку паспорту), та реальних власників.
- вжити додаткові заходи по ідентифікації уповноваженої особи клієнта (запит до МВС з метою з’ясування питання чи не було судимості, чи не подавалась ним заява до органів МВС про втрату паспорту); - направити запит до ДПА.
- посилений моніторинг всіх фінансових операцій клієнта; - встановити мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтом;
- зібрати по можливості інформацію про ділову репутацію клієнта, обсяги діяльності, чисельність працівників, інформацію про те, чи взято дану юридичну особу на облік податковими органами.
|
|
Вид продуктів
|
Придбаваються прості іменні акції
Фінансова операція для клієнта не має очевидного економічного сенсу, оскільки акції купуються за ціною значно вище від ринкової вартості.
Розрахунки по даній операції можуть бути здійснені у готівковій формі. Сума операції - значна
|
Низький
Високий
Високий |
- визначити мету укладання угоди.
- здійснювати постійний моніторинг даної фінансової операції, у зв’язку з тим, що на день укладення договору-доручення неможливо встановити форму розрахунку за цінні папери. |
|
Загальний рівень ризику за критерієм |
ДУЖЕ ВИСОКИЙ
| ||
Приклад 4.
До зберігача цінних паперів звернувся представник юридичної особи, яка є нерезидентом, з метою укладення із зберігачем договору на відкриття рахунку в цінних паперах. За результатами ідентифікації особи, якій відкривається рахунок в цінних паперах, зберігачем було з’ясовано наступне.
- юридична особа, якій відкривається рахунок в цінних паперах має місце реєстрації – Андорра ( офшорна територія);
- від імені юридичної особи діє юридична компанія «Х», зареєстрована в Україні, яку представляє директор цієї компанії;
- представник юридичної компанії «Х» (директор) – особа, 45 річного віку, дієздатна, проживає в Україні.
За результатами інформації по ідентифікації особи, якій зберігач відкриває рахунок в цінних паперах, ризик клієнта можна оцінити наступним чином.
|
Критерій |
Рівень ризику |
Заходи управління ризиком | |
|
Категорія |
Ознаки ризику за категоріями, що є складовими критерію | ||
|
Загроза країн
|
Місце реєстрації юридичної особи (нерезидента), якій відкривається рахунок в цінних паперах – Андорра (офшорна територія)
Місце реєстрації Юридичної компанії, яка діє від імені юридичної особи нерезидента - Україна
Представник Юридичної компанії «Х» (директор) – особа дієздатного віку, проживає в Україні |
Високий
Низький
Низький |
- з’ясувати додаткові дані про країну; - здійснити, збір інформації про клієнта; його репутацію; про ділові стосунки із іншими компаніями, чи здійснює дана особа діяльність в Україні, чи отримує в Україні доходи, чи має рахунки в українських та закордонних банках.
|
|
Тип клієнта
|
Зберігач вперше вступає з цим клієнтом в ділові відносини Встановлення ділових відносин з клієнтом-нерезидентом, який має місце реєстрації в офшорній території через уповноважену особу
|
Високий |
- встановлення додаткових вимог надання клієнтом та його представником додаткових документів для ідентифікації.
|
|
Вид продуктів |
Відкриття рахунку в цінних паперах новому клієнту, який має місце реєстрації в офшорній території |
Високий |
- враховуючи те, що клієнт має місце реєстрації в офшорній території, здійснення постійного моніторингу всіх операцій цього клієнта, незалежно від виду цінних паперів та фінансових операцій.
|
|
Загальний рівень ризику за критерієм |
ВИСОКИЙ
| ||
Приклад 5.
До реєстратора від покупця (фізичної особи) надійшов пакет документів для проведення операції з перереєстрації прав власності на прості іменні акції ВАТ «Р», що належать продавцю (юридичній особі). ВАТ «Р» створене 12 років тому шляхом приватизації. Інформація про товариство є в наявності в доступних базах даних. Відповідно до договору купівлі-продажу, сума договору 8 000,00 гривень, номінальна вартість пакету акцій, які є предметом договору 8 000,00 гривень. Розрахунки здійснені за готівку.
За наявними у реєстратора документами по ідентифікації продавця ситуація наступна:
- країна реєстрації продавця (юридичної особи) – Україна;
- місце реєстрації продавця (юридичної особи) – м. Київ;
- уповноважена особа, яка діє від імені продавця – це директор товариства;
- директор товариства – громадянин України, має місце реєстрації в місті Києві.
При відкритті покупцю простих іменних акцій особового рахунку в системі реєстру, реєстратор проводить його ідентифікацію. За результатами ідентифікації встановлено наступне:
- покупець (фізична особа) є громадянином України.
В той же час, при перевірці фізичної особи на наявність її в Переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, було з’ясовано що дану особу внесено до зазначеного переліку.
Враховуючи зібрану інформацію щодо клієнта та фінансової операції, рівень ризику можна оцінити наступним чином.
|
Критерій |
Рівень ризику |
Заходи управління ризиком | |
|
Категорія |
Ознаки ризику за категоріями, що є складовими критерію | ||
|
Загроза країн
|
Місце реєстрації продавця (юридичної особи) - Україна
Місце проживання покупця (фізичної особи) Україна
|
Низький
Низький |
|
|
Тип клієнта
|
Покупець (фізична особа) звернувся до реєстратора вперше.
Особа, яка здійснює фінансову операцію, знаходиться в переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності
|
Високий
Дуже високий
|
Зупинення проведення фінансової операції.
|
|
Вид продуктів
|
Розрахунки по даній операції здійснені готівкою. Сума операції - незначна |
Низький
|
|
|
Загальний рівень ризику за критерієм |
ДУЖЕ ВИСОКИЙ
| ||
Приклад 6.
До торговця цінними паперами вперше звернувся клієнт (фізична особа) з метою укласти договір на брокерське обслуговування.
При встановленні ділових стосунків з клієнтом торговець цінними паперами здійснив заходи по ідентифікації та перевірці клієнта, як такого що укладає договір про надання фінансових послуг.
Під час ідентифікації було з’ясовано:
- клієнт (фізична особа) є громадянином України;
- згідно з наданими документами, місце реєстрації клієнта (фізичної особи) – м. Київ, досягла 40 років.
Після здійснення ідентифікації клієнта, торговцем цінними паперами було укладено з фізичною особою – резидентом України договір на брокерське обслуговування, згідно з яким протягом одного місяця торговець зобов’язується укладати правочини з цінними паперами на підставі разових замовлень клієнта. Через 4 дні після підписання договору, торговець цінними паперами отримав разове замовлення клієнта на укладення договору купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «Н» не пізніше ніж протягом 10 днів з дня отримання разового замовлення.
У відповідності до разового замовлення, торговцю цінними паперами необхідно вчинити певні дії щодо певних цінних паперів, а саме:
- купуються прості іменні акції ВАТ «Н»;
- номінальна вартість однієї акції 5 гривень;
- пропонується укласти угоду купівлі-продажу цінних паперів на суму 40 000 гривень, ціна однієї акції – 10 гривень;
- оплата акцій здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
Проаналізувавши разове замовлення, торговець з’ясовує інформацію про акціонерне товариство «Н»:
- створене 12 років тому шляхом приватизації. Інформація про товариство є в наявності в доступних базах даних. Звіти про результати фінансової діяльності за останні роки свідчать про наявність прибутку.
Протягом 10 днів з дня укладення договору на брокерське обслуговування клієнт ще двічі звертається до торговця цінними паперами із разовими замовленнями аналогічного змісту.
Враховуючи з’ясовану торговцем цінними паперами інформацію щодо клієнта та фінансової операції, здійснення якої він повинен забезпечити, можна оцінити рівень ризику наступним чином та застосувати наступні заходи для його зменшення.
|
Критерій |
Рівень ризику |
Заходи управління ризиком | |
|
Категорія |
Ознаки ризику за категоріями, що є складовими критерію | ||
|
Загроза країн
|
Місце проживання клієнта – Україна
|
Низький
|
|
|
Тип клієнта
|
Встановлення ділових стосунків з новим клієнтом (фізичною особою)
ВАТ «Н» створене 12 років тому шляхом приватизації. Інформація про товариство є в наявності в доступних базах даних. Звіти про результати фінансової діяльності за останні роки свідчать про наявність прибутку
|
Високий
Низький
|
- встановити мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтом. |
|
Вид продуктів
|
Придбаваються прості іменні акції
Фінансова операція для клієнта не має очевидного економічного сенсу (акції купуються за ціною значно вище від ринкової вартості).
Відсутня повна інформація щодо способів розрахунку за трьома разовими замовленням до договору на брокерське обслуговування (існує висока вірогідність розрахунку за готівку).
Три разових замовлення на 40 000 гривень кожне (загальна сума замовлень 120 000 гривень. Характер даних операцій дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу). |
Низький
Високий
Високий
Високий |
- вжити заходи щодо з’ясування суті та мети даних фінансових операцій.
- встановити вимоги щодо надання клієнтом додаткової інформації (інформація про місце роботи, щодо наявності зобов’язань фінансового характеру).
- вжити заходи для з’ясування джерел походження коштів клієнта (запит до ДПА, інформація про доходи).
- здійснення постійного моніторингу всіх операцій цього клієнта протягом дії договору.
|
|
Загальний рівень ризику за критерієм |
ВИСОКИЙ
| ||
Приклад 7.
Покупцем (юридичною особою) поштою було направлено до реєстратора пакет документів на перереєстрацію права власності на прості іменні акції ВАТ «М» з продавця (фізичної особи) на покупця (юридичну особу).
Ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «М» реєстратор здійснює 5 років. Згідно з інформацією, наявною у реєстратора:
- ВАТ «М» створене 5 років тому;
- ВАТ «М» має статутний капітал 475 000 гривень;
- голова правління товариства є одночасно головним бухгалтером та засновником даного ВАТ «М», який володіє простими іменними акціями товариства у розмірі 15% від статутного капіталу.
Продавець цінних паперів (фізична особа) був про ідентифікований реєстратором при відкритті цій фізичній особі особового рахунку.
При відкритті особового рахунку новому власнику продавцю (юридичній особі), реєстратор здійснив заходи по ідентифікації цієї особи. За результатами ідентифікації з’ясовано наступне:
- країна реєстрації продавця (юридичної особи) – Україна;
- місце реєстрації продавця (юридичної особи) – м. Київ;
- згідно статутних документів, основним видом діяльності юридичної особи є торгівля побутовою технікою;
- уповноважена особа - директор товариства – громадянин України, має місце реєстрації в місті Києві.
За результатами аналізу фінансової операції купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «М», реєстратором було з’ясовано наступне:
- договір підписано за участю торговця цінними паперами;
- умовами договору передбачено, що пакет документів на перереєстрацію права власності реєстратору подається Покупцем;
- номінальна вартість пакета акцій, що продається 47 500 гривень, сума договору 47 500 гривень;
- розрахунки здійснюються за готівку;
- операція купівлі-продажу великого пакету (10% статутного капіталу).
Враховуючи визначену СПФМ інформацію щодо фінансової операції, можна оцінити рівень ризику наступним чином.
|
Критерій |
Рівень ризику |
Заходи управління ризиком | |
|
Категорія |
Ознаки ризику за категоріями, що є складовими критерію | ||
|
Загроза країн
|
Місце проживання продавця (фізичної особи) - Україна
Місце реєстрації продавця (юридичної особи) - Україна
|
Низький
Низький |
|
|
Тип клієнта
|
Клієнт - новий
Фінансова операція не відповідає статутній діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами
Документи від покупця (юридичної особи) покупця поштою
ВАТ «М» має ознаку фіктивності, а саме мінімальний статутний капітал, поєднання в одній особі функцій засновника, керівника і головного бухгалтера. |
Середній
Високий
Високий
Середній
|
- з’ясування суті та мети операції;
- проаналізувати відповідність фінансової операції наявній інформації про суть діяльності та фінансовий стан покупця.
- вжити заходів щодо проведення особистої зустрічі з уповноваженою особою, та надання нею оригіналів статутних та інших документів, необхідних для ідентифікації.
- збір інформації про ВАТ «М» в частині його ділової репутації, виконання ним законодавства щодо оприлюднення інформації про діяльність товариства, про його дійсний фінансовий стан.
|
|
Вид продуктів
|
Придбаваються прості іменні акції
Операція купівлі-продажу великого пакету (10% статутного капіталу). Розрахунки по даній операції здійснюються за готівку |
Низький
Високий
|
- постійний моніторинг фінансових операцій юридичної особи - покупця.
|
|
Загальний рівень ризику за критерієм |
СЕРЕДНІЙ
| ||
Приклад 8.
До реєстратора звернувся обдаровуваний (фізична особа) для проведення реєстратором операції з перереєстрації прав власності на прості іменні акції ВАТ «Х» з дарувальника (фізичної особи) за договором дарування.
Дарувальник (фізична особа) процедуру ідентифікації пройшов при відкритті особового рахунку:
- дарувальник (фізична особа) - проживає в Україні, 50 річного віку.
При цьому, реєстратором було з’ясовано, що даний пакет простих іменних акцій дарувальник придбав 6 місяців тому. Розрахунки за цінні папери було здійснено готівкою і інформацію про дану операцію, яка підлягала обов’язковому фінансовому моніторингу, було направлено до Держфінмоніторингу України.
За результатами ідентифікації обдаровуваного, якому відкривається особовий рахунок, реєстратором було з’ясовано наступне:
- обдаровуваний (фізична особа) є громадянином України.
Здійснюючи додаткові заходи по збору інформації про обдарованого (фізичну особу) реєстратором виявлено:
- обдаровуваний є керівником політичної партії.
За результатами аналізу пакету документів на перереєстрацію права власності реєстратором з’ясовано:
- відповідно до договору дарування, обдаровуваний набуває права власності на пакет акцій номінальною вартістю 85 000 грн.
|
Критерій |
Рівень ризику |
Заходи управління ризиком | |
|
Категорія |
Ознаки ризику за категоріями, що є складовими критерію | ||
|
Загроза країн
|
Місце реєстрації обдаровуваного – Україна
Місце реєстрації дарувальника - Україна
|
Низький
Низький |
|
|
Тип клієнта
|
Клієнт звернувся до реєстратора вперше
Дарувальник (фізична особа) пройшла процедуру ідентифікаціії
Обдаровуваний (фізична особа) є керівником політичної партії
|
Високий
Низький
Високий
|
- встановити мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтом.
- моніторинг та оновлення на постійній основі інформації про суть діяльності клієнта.
|
|
Вид продуктів
|
Прості іменні акції
Відповідно до договору дарування, обдаровуваний набуває права власності на пакет акцій номінальною вартістю 85 000 грн. |
Низький
Високий
|
- з’ясувати мету операції та підстави передачі цінних паперів за договором дарування; - постійний моніторинг подальших фінансових операцій клієнта. |
|
Загальний рівень ризику за критерієм |
ДУЖЕ ВИСОКИЙ
| ||
Приклад 9.
До зберігача цінних паперів через представника «Х» (юридичну компанію) звернувся клієнт «Н» (юридична особа, яка є нерезидентом) з метою відкрити рахунок в цінних паперах.
За результатами ідентифікації особи, якій відкривається рахунок в цінних паперах, зберігачем було з’ясовано наступне:
- юридична особа «Н» має країну реєстрації – Греція;
- від імені клієнта «Н» діє юридична компанія, зареєстрована в Україні, яку представляє директор цієї компанії;
- представник юридичної компанії (директор) – особа, яка має 35 років, дієздатна, проживає в Україні.
Враховуючи те, що рахунок в цінних паперах відкривається новому клієнту, зберігачем було встановлено вимоги щодо надання додаткових документів стосовно виду діяльності юридичної особи «Н». Після чого було з’ясовано:
- клієнт «Н» займається інвестиційною діяльністю, здійснює торгівельні операції і має ліцензію на торгівлю зброєю.
Збираючи самостійно інформацію про клієнта «Н» із засобів масової інформації, працівник зберігача дізнався наступне:
- за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), лідерами із закупівлі зброї у 2007 році стали Греція та Південна Корея.
Після відкриття рахунку в цінних паперах клієнту «Н», до зберігача надійшли розпорядження про зарахування на рахунок цієї особи простих іменних акцій українських емітентів ВАТ «А», ВАТ «В», ВАТ «С».
За результатами аналізу фінансових операцій зберігачем було з’ясовано наступну інформацію:
- ВАТ «А», ВАТ «В», ВАТ «С» створені 15 років тому, пройшли процедуру лістингу та допущені до торгів на фондовій біржі;
- номінальна вартість придбаних клієнтом «Н» пакетів акцій склада: ВАТ «А» - 80 000 грн., ВАТ «В» - 90 000 грн., ВАТ «С» - 100 000 грн.;
- пакети акцій ВАТ «А», ВАТ «В», ВАТ «С» придбаваються клієнтом «Н» за номінальною вартістю;
- розрахунки за цінні папери здійснені в безготівковій формі.
|
Критерій |
Рівень ризику |
Заходи управління ризиком | |
|
Категорія |
Ознаки ризику за категоріями, що є складовими критерію | ||
|
Загроза країн
|
Країною реєстрації клієнта «Н» є Греція (лідер із закупівлі зброї у 2007 році)
Місце реєстрації представника «Х» (юридичної компанії), яка діє від імені клієнта «Н» - Україна
Представник Юридичної компанії «Х» (директор) проживає в Україні, дієздатного віку |
Середній
Низький
Низький |
- з’ясувати додаткові дані про країну; - встановлення вимог надання клієнтом та його представником додаткових документів та інформації (якими видами діяльності займається компанія, які має доходи, чи має зобов’язання фінансового характеру); - здійснити: збір інформації про клієнта; його репутацію; про ділові стосунки із іншими компаніями, чи здійснює дана особа діяльність в Україні, чи отримує в Україні доходи, чи має рахунки в українських та закордонних банках
|
|
Тип клієнта
|
Зберігач вперше вступає з цим клієнтом «Н» в ділові відносини
Встановлення ділових відносин з клієнтом «Н» через уповноважену особу
Клієнт «Н» займається інвестиційною діяльністю, здійснює, торгівельні операціїі і має ліцензію на торгівлю зброєю
Юридична компанія «Х» відповідно до статутних документів займається консалтинговою діяльністю
|
Високий
Високий
Високий
Низький
|
- встановити мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтом; - моніторинг та оновлення на постійній основі інформації про суть діяльності клієнта; - постійний моніторинг фінансових операцій клієнта. |
|
Вид продуктів |
ВАТ «А», ВАТ «В», ВАТ «С», створені 15 років тому, пройшли процедуру лістингу та допущені до торгів на фондовій біржі
Придбаваються прості іменні акції
Прості іменні акції придбаваються за номінальною вартістю
Розрахунки за цінні папери здійснені в безготівковій формі
|
Низький
Низький
Низький
Низький |
|
|
Загальний рівень ризику за критерієм |
СЕРЕДНІЙ
| ||
Директор Департаменту взаємодії
та методичного забезпечення
системи фінансового моніторингу А.С. Подкоритов